Давня весна



Категории Леся Украïнка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Була весна весела, щедра, мила. Промiнням грала, сипала квiтки. Вона летiла хутко, мов стокрила, За нею вслiд спiвучiï пташки! Все ожило, усе загомонiло — Зелений шум, веселая луна! Спiвало все, смiялось i бринiло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: Весна для всiх настала. Дарунки всiм несе вона, ясна. Для мене тiльки дару не придбала, Мене забула радiсна весна. Нi, не забула! У вiкно до мене Заглянули вiд яблунi гiлки. Замиготiло листячко зелене, Посипались бiлесенькi квiтки. Прилинув вiтер, i в тiснiй хатинi Вiн про весняну волю заспiвав, А з ним прилинули пiснi пташинi, I любий гай свiй вiдгук з ним прислав. Моя душа нiколи не забуде Того дарунку, що весна дала; Весни такоï не було й не буде, Як та була, що за вiкном цвiла. Коментар Вiрш Лесi Украïнки Давня весна автобiографiчний, пов'язаний iз власними переживаннями поетеси, яка мала тяжку недугу й змушена була лежати, страждати через бiль. Єдина ïï розвага й розрада клаптик голубого неба у вiкнi, гiлка квiтучоï яблунi, свiжий вiтерець, що долинає крiзь вiдчинену кватирку, та пташинi спiви. Усе iнше додавали уява й фантазiя дiвчини. Та давня весна запам'яталася, як дарунок долi, бо навчила цiнувати найменшi радостi життя, загартувала волю.

Метки Давня весна, ЛЕСЯ УКРАÏНКА, СВIТ УКРАÏНСЬКОÏ ПОЕЗIÏ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Давня весна